продукти

Директива щодо електромагнітної сумісності (89/336/ЄЕС). Однією з директив ЄС, якої дотримується FSC, є директива щодо електромагнітної сумісності, або Директива Ради 89/336/ЄЕС від 3 травня 1989 року про наближення законодавства держав-членів щодо електромагнітної сумісності, як її офіційно називають. Вона «застосовується до апаратів, здатних спричиняти електромагнітні перешкоди, або на роботу яких можуть вплинути такі перешкоди» (стаття 2). Директива щодо електромагнітної сумісності визначає вимоги до захисту та процедури перевірки, що стосуються електромагнітної сумісності, для широкого спектру електричних та електронних виробів. У контексті директиви щодо електромагнітної сумісності «апарат» означає всі електричні та електронні прилади разом з обладнанням та установками, що містять електричні та/або електронні компоненти. «Електромагнітні перешкоди» означають будь-яке електромагнітне явище, яке може погіршити продуктивність пристрою, одиниці обладнання або системи. Електромагнітні перешкоди можуть бути електромагнітним шумом, небажаним сигналом або зміною самого середовища поширення. «Електромагнітна сумісність» – це здатність пристрою, одиниці обладнання або системи задовільно функціонувати в своєму електромагнітному середовищі, не створюючи неприпустимих електромагнітних перешкод для чого-небудь у цьому середовищі. Електромагнітна сумісність має два аспекти: випромінювання та стійкість. Ці дві основні вимоги викладені у статті 4, яка стверджує, що апарат має бути сконструйований таким чином, щоб: (a) електромагнітні перешкоди, які він генерує, не перевищували рівня, що дозволяє радіо- та телекомунікаційному обладнанню та іншим апаратам працювати за призначенням; (b) апарат мав достатній рівень власної стійкості до електромагнітних перешкод, щоб він міг працювати за призначенням. Директива щодо електромагнітної сумісності (ЕМС) була вперше опублікована в Офіційному журналі Європейських Співтовариств 23 травня 1989 року. Директива набула чинності 1 січня 1992 року з чотирирічним перехідним періодом. Протягом перехідного періоду виробник може обрати дотримання чинного національного законодавства (країни встановлення) або дотримання директиви щодо ЕМС (що підтверджується маркуванням CE та декларацією про відповідність). Перехідний період закінчився 31 грудня 1995 року, що означало, що з 1 січня 1996 року дотримання директиви щодо ЕМС стало обов'язковим (юридична вимога). Усі електронні вироби тепер можуть продаватися в Європейському Союзі лише за умови, що вони відповідають вимогам, викладеним у директиві щодо ЕМС. Це також стосується шаф системи FSC.